|
Люди, які виїжджають працювати за кордон, можуть робити це законно або незаконно. З певних причин досить часто вони обирають саме нелегальні схеми. Привабливість та розвинутість ринків праці західних країн робить мотивацію до зовнішньої трудової міграції серед українських працівників дуже високою. За експертними оцінками, сьогодні за кордоном працює 3 млн громадян України, значна частина з них - нелегально. Коментує ситуацію, яка склалася із працевлаштуванням наших громадян за кордоном, начальник Управління політики зайнятості та трудової міграції Міністерства праці та соціальної політики України Тетяна ПЕТРОВА.
Основними чинниками, що спонукають до трудової міграції, є несприятлива економічна ситуація в Україні, нестача робочих місць на ринку праці, низька мотивація легальної зайнятості і, як результат, проблема з адекватно оплачуваною роботою. Всі ці чинники дають підстави для виїзду українських громадян для працевлаштування за кордон. Є кілька каналів трудової міграції українських громадян. Це самостійний пошук місця роботи, використання туристичних агенцій, запрошення українських фахівців безпосередньо іноземною стороною, використання послуг посередницьких структур при працевлаштуванні за кордоном.
Через структури з посередництва у працевлаштуванні за кордоном громадяни України отримують можливість мати легальну роботу за межами країни і надійний соціальний захист з боку іноземного роботодавця (в рамках законодавства країни працевлаштування). Проте навіть тоді, коли людина намагається виїхати на роботу за кордон легально, вона все одно ризикує потрапити до рук аферистів з нелегальних рекрутингових агенцій. Аби цього не сталося, громадянин має знати, що посередник зобов’язаний у своїй діяльності спиратися на низку дозволів.
Структури, які займаються посередництвом у працевлаштуванні на роботу за кордоном, щорічно надають послуги у працевлаштуванні лише 1-2% від загальної чисельності українських мігрантів, які працюють за кордоном. Станом на 24 лютого 2007 року в Україні зареєстровано 515 суб’єктів господарської діяльності, які мають ліцензію Мінпраці на посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном. Кількість українських громадян, які користуються послугами цих структур, зростає (див. таблицю).
Контроль за роботою суб’єктів господарської діяльності, які займаються посередництвом у працевлаштуванні на роботу за кордоном, здійснюється Комісією з питань посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном та надання іноземцям дозволів на працевлаштування в Україні та регіональними комісіями відповідно до Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, який затверджено спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства праці та соціальної політики України від 24 червня 2004 р. №78-141 (зареєстрований Міністерством юстиції України за №887/9486 від 15 липня 2004 року).
Упродовж 2006 року було проведено 221 перевірка ліцензіатів, з яких 25 - позапланових. За наслідками перевірок діяльності посередників Міністерством праці та соціальної політики України анульовано 43 ліцензії, визнано недійсними 32 ліцензії, видано 80 розпоряджень суб’єктам господарювання щодо усунення порушень у встановлений термін.
Кількість громадян, які працевлаштовані за кордоном за допомогою ліцензованих посередників 2000 рік
19,9 тис. 2001 рік
36 тис. 2002 рік
40 тис. 2003 рік
38 тис. 2004 рік
45 тис. 2005 рік
56 тис. 2006 рік
61,4 тис.
* * *
Відповідно до українського законодавства, діяльність з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном відноситься до видів господарської діяльності, який ліцензується державою. ЇЇ проведення регламентується постановою Кабінету міністрів України №756 від 04.07.2001 р. «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності», наказом Держпідприємництва та Мінпраці від 19.12.2001 року №155/534 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном». Постановою Кабінету міністрів №1698 від 14 листопада 2000 р. «Про затвердження переліку органів ліцензування» Міністерство праці та соціальної політики визначено органом ліцензування з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном.
Відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном – це надання суб'єктами господарювання послуг з пошуку роботи відповідно до заявок роботодавців щодо незайнятих робочих місць (вакантних посад) та надання інформаційно-консультативних послуг щодо можливостей працевлаштування, умов та розмірів оплати праці, найменування та місцезнаходження роботодавців.
Суб’єкти господарської діяльності, які мають ліцензію Мінпраці, здійснюють свою діяльність лише з тими іноземними партнерами, які працюють на підставі дозволів на працевлаштування іноземців, виданих роботодавцям, або ліцензій на провадження посередницької діяльності у працевлаштуванні іноземців, виданих посередникам. Надаються також відповідні реєстраційні документи іноземного роботодавця або посередника, зовнішньоекономічні договори та проекти трудових контрактів.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) з надання посередницьких послуг у працевлаштуванні за кордоном є письмово оформленою угодою суб’єкта господарської діяльності з іноземним роботодавцем (його контрагентом), або іноземним посередником. Зміст зовнішньоекономічного договору має відповідати законодавству держави працевлаштування та міжнародним договорам України. Він спрямований на встановлення прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності з підбору необхідних роботодавцю або іноземному посереднику працівників.
Проект трудового договору – це документ, засвідчений іноземним роботодавцем, який має відповідати законодавству країни працевлаштування та міжнародним договорам України. Він містить основні реквізити роботодавця, професійні вимоги до працівника, відомості про характер роботи, умови праці, її оплати та проживання на території країни працевлаштування, соціального захисту (зокрема страхування), термін дії договору, умови його поновлення та розірвання, порядок покриття транспортних витрат щодо в’їзду та виїзду українського працівника до країни та із країни працевлаштування. Складовою проекту є також відомості про відповідальність працівника перед роботодавцем відповідно до трудового договору.
При зверненні громадянина України до суб’єкта підприємницької діяльності, який займається посередництвом з працевлаштування на роботу за кордоном, з метою скористатися його послугами, варто звернути увагу на те, що посередник повинен мати:
- ліцензію Міністерства праці та соціальної політики на провадження діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном;
- ліцензію (дозвіл) на працевлаштування (на посередництво з працевлаштування) громадян України, виданого роботодавцю (посереднику) уповноваженим органом країни працевлаштування;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) про посередництво у працевлаштуванні за кордоном, між посередником та іноземним суб'єктом господарювання (роботодавцем чи посередником);
- проект трудового договору, засвідчений іноземним роботодавцем, який повинен відповідати законодавству держави працевлаштування, міжнародним договорам України та містити основні реквізити роботодавця, професійні вимоги до працівника, відомості про характер роботи, умови праці, її оплати та проживання на території країни працевлаштування, соціальний захист (зокрема страхування), термін дії договору, умови його поновлення та розірвання, порядок покриття транспортних витрат тощо.
Відповідно до спільного Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства праці та соціальної політики від 19.12.2001 р. №155/534 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном» посередник зобов’язаний укласти договір між ліцензіатом та клієнтом. Це угода про надання клієнту послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Вона передбачає права та обов’язки сторін, перелік та вартість послуг, шляхи вирішення спірних питань, відповідальність ліцензіата та клієнта за виконання положень договору.
Забороняється стягувати будь-які види попередніх оплат за послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном до укладення клієнтом трудового договору з іноземним роботодавцем.
|
